Жанр: Лирика: Белый стих Прочтений: 0 Посещений: 1426 Дата публикации: 23.5.2009
Лягло чоло-м-код-століття в жовтий човен,
забрав швартовий, якір на фотку,
весла з мамонтів бивнів нагострив,
вітрило в натяжку марлеве сизе,
дунув з легенів вітром капризним,
і понесло сірники-коробки в сторони.
Червоні краплі з неба на бавовну,
риби з моря вийшли поплескати тигрів
хвостами, розігрівши полум'я
для спокус, стрибків і затьмарень
струминних вічок сірого мозку.
Рiка розійшлася великими кругами,
вертить змією крутими брегами,
б'ється мальок об тверду сушу,
колір свій роняє стара груша.
Ваше мнение: