|
    Прочтений: 0 Посещений: 1025 Дата публикации: 22.10.2010 В твоїх долонях може поміститись моя душа. Не тому, що вона маленька, чи вони — великі, а тому що вони теплі, як морські камінці, нагріті на сонці, і ніжні, як ранкова піна Чорного моря. В них моя душа просто звертається клубочком і тихенько сопить, вкрившись тонким шаликом меланхолії... Я люблю складати твої долоні корабликом і уявляти, як я з них п”ю джерельну воду. Це те ж саме, що пити улюблений напій з улюбленої фарфорової кружки... Я люблю дивитись на твої родимки, водити по них пальчиком, намагаючись зв”язати їх у якесь сузір”я. Таким чином, під моє долонею завжди знаходиться цілий всесвіт. Всесвіт тебе... Я люблю запускати пальці в твоє волосся. Кажуть, бісероплетіння, в”язання макраме — то гарний релакс. Найкращий релакс — це, насправді, погладити волосся коханої людини... А ще я люблю твої губи. Окреслені посмішкою, з невеличкими загадками у кутиках, вони так і закликають їх поцілувати. Ось воно, щастя — кольору кульбабок, як твоя сорочка, і з відтінком пшениці — як твоє волосся. Таке жовтогарячо тепле, що аж обпікає шлунок зсередини, і хочеться кричати прямо в небо,щоб всі знали, що ти не один. А коли накричуся і ляжу тобі на коліна, хочеться помріяти про вічність, уявити, що попереду у нас — мільйони років для того, щоб напитися один одним. Так от, вічність почалась б з твоєї посмішки, такої рідної і близької. Ти б обійняв мене — так, як ти вмієш, щоб метелики почали літати в животі. І серце ... Моє серце б билось.... Тільки обов”язково під твоїми долонями... Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Загублена у просторі - В твоїх долонях
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |