|
    Прочтений: 0 Посещений: 453 Дата публикации: 24.3.2013 Горіла на вікні свіча, горіла, Тихенько капав воск на підвіконня. А за вікном, дивись, уже стемніло, І ти все дивишся спросоння. Сонце давно лишило барви горизонтом, І ліс, і поле нагородив прощальним тим теплом. А знаєш, всі питання вирішим експромтом, Бо вже палає ясна зірка за вікном. Знову накрила ніч своїм крилом могутнім, Тілько свіча горить і полум’ям зігріє душу. І в пам’ять промайнули ті події лютня, Які я, хочеш ти чи ні, забути навіть мушу. Чомусь на серці сумно, як ніколи, Більше мені не хочеться тепла. Чи не пояснить це наука, школи? Хоча в душі лишилась доброта. Так догорить скоро сумний вогонь, І краплі воску там застигнуть назавжди. Знову потрапиш ти в полон Своїх думок. Але собі ніколи не бреши... Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
by Anastasiya Veselovskay@ - Свіча
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |