Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 471 Дата публикации: 24.3.2013
І знову березневий вечір добігає до кінця,
Такий же, як учора, такий...
І знову не побачу твого я лиця,
А погляд в монітор сумний-сумний.
Чому мокра земля і краплі зустрічаю?
Я хочу сонця і тепла, а їх ще все немає.
Що може краще бути, ніж долити чаю?
Сумую за тобою. Знаєш, так буває.
Ці кілометри поміж нами, знаєш – це не вперше,
Мабуть це доля, а чи може кара...
Я думаю, що ми не поруч, і так легше,
Хто зна, якою буде наша пара.
І знову сутінки, і знову сумні очі,
Не можу спати – це твоя провина.
Я так не хочу знову й знову ночі,
Боюсь одного – щоб не розбилось щастя, як вітрина....
Ваше мнение: