Жанр: Проза: Разное Прочтений: 0 Посещений: 752 Дата публикации: 12.11.2013
Лист
Сумую... Не вистачить слів для розповіді, для тієї розповіді, яку я давно собі уявляю. Таке, знаєшь, тремтіння до німоти усередині, що неможливо витримати. Я чекаю, сподіваюсь. На що? Сама вже не знаю. Мені не вистачає людини, моєї людини. Людини, яка розуміє звідкіль цей сум в моїх очах і чому спонтанно- небезпечно буваю веселою.
Сумую за блуканням твоїх ідей, вражень, думок. ....За прогулянками містом в розмовах про неважливе. За спорідненно-здеформованним буттям у тій кімнаті де відчувається запах ароматичних паличок. За нічною кавою на моїй кухні.
За розумінням...
Ваше мнение: