|
    Прочтений: 0 Посещений: 2454 Дата публикации: 24.8.2005 Громадянcьке зiзнання Зiзнаюсь вам, що з часу написання свого першого (опублiкованого) твору, став помiчати за собою одну особливiсть. Я почав iнодi думати українською мовою. Можливо, частiше розпочав говорити нею зi своїми родичами (дядьками, тiтками, бабусями, дiдусями) i чути її. Але думаю, що процес такої "українiзацiї" триватиме не менш, нiж 50 рокiв. Я ставлюся до цього процесу з розумiнням, якщо вiн не зачiпає iншi племена та народи. Якщо ж ви називаєте себе громадянином України, то вивчати її культуру (мову, традицiї, звичаї, iсторiю) сам Бог велiв. Тiльки так можна пояснити, що вiдбувається тепер, траплялось ранiше i станеться у майбутньому. Тому, я хотiв би зробити екскурс у прадавнi часи i пояснити деякi властивостi української ментальностi її iсторичним розвитком. Не секрет, що все зараз у свiтi змiшане та перемiшане - народи, племена. Усе перебуває у русi i вiднайти базис не так вже й легко. Якщо ми дiзнаємось про своє походження, то нам вiдкриється шлях до нашої власної душi. Дорога до власної душi пролягає тiльки через мову. Вiдомо, що деякi росiйсько-українськi та українсько-росiйськi словники невiрно iнтерпретували окремi українськi слова. Зiзнаюсь, дуже часто доводиться заглядати у такi словники. Я прихильник правильної вимови, але розумiю усю складнiсть "української мови". Iнодi, читаючи твори росiйською мовою i знаходячи серед них багацько чудернацьких слiв, думав, чи не є українська якоюсь недосконалою чи недорозвинутою порiвняно з iншими. Однак, одразу вiдкидав цi думки. Iще з шкiльних часiв я пам'ятаю, що у 1918 роцi на конгресi, присвяченому питанням мовлення рiзних народiв, українська мова за своєю милозвучнiстю зайняла друге мiсце пiсля iталiйської, незважаючи на наше "пиво". Вплив європейської культури (грекiв, хорватiв, болгар, норвежцiв, росiян, бiлорусiв, литовцiв, полякiв, угорцiв, нiмцiв, французiв, шведiв та iнших народiв) та азiйських народiв (туркiв, монголiв, татар та iнших) не мiг не полишити якогось слiду в суто українськiй культурi. Дуже часто кажуть про надзвичайно вигiдне геополiтичне розташування України. Таке розташування зiграло з нами злий жарт. Хто тiльки не нападав i не пiдкорював наш народ. Вiдзначу важливу деталь - мiсцезнаходження країни є своєрiдним перехрестям мiж Заходом та Сходом. Європейський вплив є безперечним, оскiльки географiчний центр цiєї частини свiту знаходитьсь в Українi. Деякi iсторики вважають нашу країну своєрiдною колискою європейської цивiлiзацiї. Знахiдки археологiв (вiк яких бiльше 3-4 тисяч рокiв) по всiй нашiй землi говорять не тiльки про надзвичайно високий розвиток трипiльської та черняхiвської культур, а й культур антiв, скiфiв, сарматiв, ба навiть гунiв, готiв та iнших племен, якi розселилися потiм в межах усiєї Римської iмперiї та в деяких азiйських регiонах. Поселення прадавнiх слов'ян сягали кордонiв сучасної Нiмеччини. Поселення грекiв на пiвденному узбережжi Криму усiм також вiдомi. Звичайно, ми навряд чи знайдемо якiсь символи українства у Великобританiї, Iспанiї та Португалiї (хоча там i дуже багато наших заробiтчан), але антропоморфно ми однозначно можемо зарахувати себе до європейцiв. Риси українського характеру теж подiбнi до європейських. Азiати теж взаємодiяли з населенням давньої України. Варто сказати, що до слов'ян нашi землi населяли праiранськi, арiйськi та iншi азiйськi племена. Варто згадати i про скiфiв, сарматiв, кiммерiйцiв, вони полишили значний слiд на нашiй землi. Не забуваймо i про негативнi наслiдки впливу азiйської цивiлiзацiї. Печенiги, татари, половцi, монголо-татари - ось неповний перелiк племен i азiйських народiв, якi нас грабували. Ми часто говоримо про наш менталiтет. Пiдсвiдомо чи свiдомо ми визнаємо вiдмiннiсть нашого типу мислення, скажiмо вiд захiдноєвропейського, протиставляючи його саме йому. Якщо ми знаходимось на перехрестi свiтiв (схiдного та захiдного), то щось азiйське в нас однозначно є. Я можу навести декiлька прикладiв такого нашого походження. "Помаранчева революцiя" зовнi дуже схожа на боротьбу iндiйцiв проти британських колонiстiв. Я нагадаю, що Iндiя завоювала свою незалежнiсть завдяки Гандi та його руху "неопору". Масовий страйк народу проти поневолювачiв полягав у бойкотi будь-яких робiт i проходив абсолютно мирно, без агресiї. Iще одним прикладом нашого часткового азiйського корiння є бiльша мiра iррацiоналiзму та колективiзму у дiях наших людей, порiвняно з європейцями. Тому, чим далi на схiд вiд географiчного центру Європи, тим менше "європейськостi". Захист в першу чергу власних традицiй, дiї на основi етичних, соцiально-етичних принципiв та поклик до вольових, емоцiйних рiшень є характерним, на мiй погляд, не тiльки для китайцiв, iндiйцiв, японцiв, а й для українцiв. На вiдмiну вiд бiльшостi європейцiв ми бiльше схильнi до колективних дiй, що, мабуть, їх бiльше за все вражає. Колективи наших органiзацiй бiльш орiєнтованi на неформальнi стосунки, можна частiше i без особливих запрошень прийти до друзiв чи знайомих у гостi. Багато керiвникiв українських пiдприємств знаходяться майже поряд з пiдлеглими (трохи схоже на японський менеджмент). Про часткове наше азiйське походження, на мою думку, нагадують деякi стародавнi українськi звичаї, наприклад, (Б)рахманський Великдень (назва дуже спiвзвучна з "брахманом" - одним з iндiйських каст) та навiть окремi прiзвища (скажiмо Ар'єв - cхоже на арiйця). Культура українського народу є своєрiдною сумiшшю євразiйських культур, якi полишили на нiй свiй вiдбиток. Прадавнi українцi були пiд значним впливом сусiдiв, їх постiйно захоплювали, мiста на пiвднi Криму органiзували не ми, а греки, про українську державнiсть у XIX столiттi можна написати одне речення i т.д. Хтось сказав би, що ми вкрали (зважаючи на нашу українську хитрiсть) по цеглинкам мови, традицiї, звичаї iнших народiв. Тисячi рокiв тому не всi люди на Землi могли вiднести себе до того чи iншого народу. Цивiлiзацiї створюються i розвиваються нерiвномiрно i циклiчно. Тому, не треба вважати промiжок часу з 988 по 1125 роки перiодом найбiльшого розквiту української культури. Залежнiсть вiд iнших (бiльш цивiлiзованих народiв) є теж дещо сумнiвним. Стародавнi грецькi мудрецi визнавали багатьох видатних фiлософiв, якi проживали на територiї України. Одного з них (Бiанта) вважали одним iз "семи мудрецiв" того часу в свiтi. Так само я вiдкидаю, що Київську Русь створили варяги. Кия, хоч iнодi i вважають хорватом, але поселення навколо заснованого ним мiста було схiдно-слов'янським. В часи Київської Русi було, якщо я не помиляюсь, бiльше 20 слов'янських племен. У кожного з них були свої традицiї, якi не можливо було зламати. Донинi залишилися деякi язичницькi звичаї, модифiкованi пiд християнську релiгiю. Русифiкацiя народу впродовж значного промiжку часу теж нiчого не дала i ми "вiдстояли" власну незалежнiсть у всьому. Український народ має власну культуру - безкультурних народiв не iснує. Але українська нацiя, для того щоб бути сильною, повинна мати власну державу i мову. Тiльки тодi можна буде говорити про її розвиток у подальшому. Хто ж ми тодi? Таке запитання час вiд часу постає перед кожним iз нас. Дуже добре, що зараз ми маємо можливiсть досить спокiйно вивчати себе, свою українську культуру i любити її. Це дозволить нам "в першу чергу" покращити наше матерiальне становище. Когось здивує, що любов до власної землi-неньки покращує соцiально-економiчний стан країни. Хiба може патрiотизм зрiвнятися iз досконалою моделлю розвитку економiки в цiлому та окремої органiзацiї зокрема. Звичайно, кажу вам як економiст - може. Економiка - це також культура i свого роду фiлософiя. Патрiотизм же складає основу будь-якої фiлософiї нацiї. Наведу тривiальний приклад. Найбiльш "пихатими" нацiями у свiтi є американцi та японцi. Цi держави є рiзними, але їх об'єднує невимовна любов до рiдного краю. Вони стоять на найвищому щаблi саме соцiально-економiчного розвитку. Про обсяг рiчного бюджету Японiї українцям мрiяти iще рокiв 100 не менше. Приклад цiєї невеличкої азiйської країни є найбiльш показовим. Японiя розмiром iз Київську область iз суто "японським населенням" (90% - японцi) практично без матерiальних ресурсiв та ще й пiсля вiйни стала одним зi свiтових лiдерiв у всiх сферах дiяльностi людства. Виходить, що ми повиннi вiднайти своє власне свiтовiдчуття, свiторозумiння. Культура народу не мислиться без її фiлософiї. У кожної нацiї своя фiлософiя: у американцiв - це прагматизм, у англiйцiв - емпiризм, у французiв - рацiоналiзм, у нiмцiв - класична нiмецька фiлософiя. Українська фiлософiя - це "фiлософiя серця"! 24.08.2005 р. Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Білий Вовк - Громадянське зiзнання
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |