|
    Прочтений: 0 Посещений: 563 Дата публикации: 8.8.2015 Груди притискає,ніби камінюкою. А часом з них лине два світлі промені (синій та блакитний), перетинаючись вони летять через усе. Куди? Туди, де їх поглине. Новий стан. Дивний. То легкий, то важкий. Залежить від настрою. Так звикла усе «по полицях», а цьому назви нема, і не треба. Часом гадаю, можливо це і є щастя: вже знаходитись у певних ситуаціях, але не знати. Бо коли знаєш, то без варіантів… А як ні, обрії безмежні. Нема меж, їх взагалі нема, окрім, хіба що, в нашій власній голові. Ти казав, я ніколи не знайду спокій, ти гадав я невтішна у пошуках. Ми мали на увазі різні пошуки. Ти завжди бачив глибше і відчував теж. Ти лишив мені час на розуміння самої себе,та я пішла далі. Ми як тоді, так і зараз розуміємось через слово. Але ти раніше побачив хто в мені живе. Ти запримітив її до того... Кого з нас ти уподобав більше? Чи тобі подобалось спостерігати сам процес пізнання? Десь так воно і було, найбільше схоже. Ти знав на перед що я зроблю все правильно. Ти знав чого я потребуватиму і підказував мені шляхи. Їх було лише два. Я обрала той, який менше боялась. От і тепер, спрага дати визначення, бо страшно. Чи не тому ми шукаємо назви, аби зробити процеси зрозумілими? Не істинними, а зрозумілими. Вже помилка. І нове, воно не лихе і не добре, просто непізнане. Як би там не було, напрямок вірний. Кожного разу,як намагаюсь з нього зійти, мені нагадують про то. 2015 Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Vinni - Новий стан
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |