Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 1783 Дата публикации: 20.4.2006
Безсоні ночі, дні короткі
Десь у вікні горить каган
Я зрозуміла лиш сьогодні,
Що не такий ти вже пацан.
Як уявляла я тоді ще
Сволота ти, ти просто лось
Та угляділа егоіста,
Який обдурює когось.
Когось?Себе у першу чергу,
А потім врешті решт мене.
Прокинулась в мені та стерва
Я вірила, що все мине.
І все минуло, мов безсоння
Побачила та Стерва сон
Заплакала Вона з просоння,
Бо стався Їй такий облом.
Він показав не тільки душу,
А сутність всю своє нутро
Та визнавати гірко мушу,
Що не побачила цього.
Тепер Вона на роздоріжжі
Стоїть й не знає що обрать,
Бо Егоїст кохання й ніжні
Цілунки хоче дарувать!
Ваше мнение: