Тетяна Мамалига,студентка КиМУ - Весна нашого кохання
Жанр: Проза: О любви Прочтений: 0 Посещений: 2170 Дата публикации: 1.6.2006
маленький етюдик
Ще свiтло-зеленi бруньки на темних гiллячках тiльки-но розплющили своï оченята...Та нi, це осiнь плаче, струшуючи зайве вбрання, але в ïхнiх душах, дивно, починається весна...Хтось шепоче ïм безсоромним подихом вiтру: „Спробуйте. Кохайте!” Невже цей таємничий та надзвичайно романтичний голос не бачить, що на вулицi вже плаче осiнь. Хiба листопад вже встиг позалiплювати йому очi сухим каштановим листям? Здається, i вiн, точно так, як закохана пара, марить весною, розквiтом сил, почуттiв, зокрема розквiтом самого життя.
Вони гуляли, ходили, сновигали, блудили осiннiм парком. Настрiй був позитивним. Тихо й майже непомiтно зароджувалося кохання. Їхнi душi та серця не пручалися цим почуттям. Хоч у парку вирувала осiнь, два серця переживали весну нового кохання....
Ваше мнение:
Тетяна Мамалига,студентка КиМУ - Весна нашого кохання
