|
    Прочтений: 0 Посещений: 1997 Дата публикации: 2.9.2006 День хвилину ще в ночі попросить, Коли захід палає вогнем. Вітер подих осінній приносить, Серце ніжно прощається з днем. Оживає минуле забуте, Воскрешає печальні думки. Та я знаю: не зможу відчути Знову дотик твоєї руки. Я згадав скільки всього я втратив, Скільки шансів давали мені, Та шукаючи щастя у небі Не побачив його на землі. Замерзав при пекучому сонці, І у холод вогнем я палав. У примарному світі ілюзій Дні найкращі свої марнував. Ми не знаєм ціни ні коханню, Ні надіям, що в серці жили, Про весну назавжди забуваєм У холодних обіймах зими. Час пройшов і минули вже миті, Що чарівними були колись. Мої мрії з кришталю розбиті, Голос в серці шепоче:”Змирись…” Та я знаю: день зміниться новим, Лід розтопить гаряча сльоза, І у першім промінні ранковім Оживе цього світу краса. Ваше мнение:
Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Alchimik - День хвилину ще в ночі попросить...
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |