|
    Прочтений: 0 Посещений: 1921 Дата публикации: 5.9.2006 буває вийдеш на вулицю... Дивлюся... годинник – дев’ята година. Мене ігнорують, проходячи мимо. Одна за одною з’являються рими… Чому ж так невесело? Що ж так галімо? Сиджу і дивлюсь у обличчя ідучим: Отой ніби круче, ота гарна муча. Дівчата гарненькі – то місце болюче, Вони як троянди (красиві й колючі). І от пляшка пива холодить долоні. Я напівлежу на зеленім газоні. А в небі хмаринки ледачі, як соні, Пливуть ледве-ледве до горизонтів. Хтось дзвонить…не візьму – набридла мобіла. А… це ніби мила – набридла і мила. Ці сварки терпіти нема уже сили. І чим ти мене колись покорила? Все, ніби замовкла і знову є спокій, Такий пофігизм до всього глибокий. І сонечко гріє мої сальні боки. Та то тільки трохи – знов рінгтони нокій. Беру вже: «Що хочеш моя дорогенька? Що вдягти питаєш? Спідничку сіреньку..! Все добре кохана… так, ти в мене одненька»,- Вилизую зада як кішечка-ненька. Відволікаюсь на автомобілі На сині, червоні, чорні і білі, На дивні, страшні, на доволі нехилі. Тут їх цілі хвилі намотують милі. Он та, ой яка!!! Хто такі от купляє? Цікаво і скільки той штрих заробляє? Та явно уже не все життя збирає… І чим я собі голову забиваю? Так, піду додому: набрався інформу, Пройшовся, подихав повітрям моторним, Побачив дівчат (їм би знятись у порно). Напевно що, завтра зроблю це повторно. Ваше мнение:
Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
||||||||||||||||||||||||||||||||
слон - Дивлюсь
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |