Nachtigall - сонет про водiя -2

Жанр: Лирика: Философская

я устигаю всюди

от тiльки виїду вчасно

може усе ж я Будда

в тихих тенетах часу

вiтер гергоче в стiни

вiтер ламає дверi

я вас iз ока вийму

я вас лишу в паперi

авта говорять вголос

авта гризуть брукiвку

я ще здолаю коло

вiтру дверей i часу

знову приїду вчасно

знову вiзьмусь за дiвку

Обсудить на форуме

2004-06-03 12:50:11 Richard
Ну i що? Як можна так говорити про щось i про нiчого?
2004-06-03 13:05:29 babyon
У меня нет слов. Как можно вообще такое писать? Ты давно и психиатора не был?
2004-06-03 16:12:22 Сталкер
А менi подобається. Я от, наприклад, майже нiколи не писав вiршiв, бо не хотiв обмежувати себе римами. А такi вiршi, як цей та попереднiй, доводять менi, що в мене просто не вистачало(є) фантазiї, чи чогось ще (в принципi з автором можна погодитися, щодо вельми посереднiх рим, але лише в цих творах). Я маю на увазi те, що передача вiдчуттiв чи думок далеко не завжди спiвпадає за набором вербальних засобiв з передачею подiй. У лiтературi можна все, головне, щоб автор вiрив у те, про що вiн пише. Це, доречi не я сказав. Сонет про водiя - дуже не поганий, як на мене, варiант лiтературної боротьби з сучаснiстю.
2004-06-05 00:16:27 Серый Волк
Всi правi, але потроху. Автор пише те, що вiн хоче, але чого ж вiн хоче? Оце для мене питання. Вiрш читати можна - це добре.
2004-06-14 17:19:11 Dogma
А ось не хочеш пройнятися проблемою, що на банерi тут внизу сторiнки...? Вiрш сподобався, але в мене особиста на водiїв останьго часу алергiя.... Живу в центрi, нема де ногою ступити...Навiть на вiрш наїжачилася.... Нi, ти повинен у Львовi жити! В Києвi брукiвки майже не залишилося....
2004-06-24 15:27:40 Nachtigall
у львовi не можу - в мене до нього особистi рахунки. але пiднакоплю грошикiв - побудую хату в Карпатах зi всiма зручностями i оселюся там з дружиною. бо карпати просто обожнюю. навiть бiльше швейцарських альп!!!

---

Комментарий:
Ваше имя/ник:
E-mail:
Введите число на картинке:

Украинская Баннерная Сеть