Жанр: Лирика: Философская Прочтений: 0 Посещений: 1885 Дата публикации: 9.1.2007
Я вискочу на дах,
щоб тепле сонце зустрічати,
і уявляю, що я - птах,
і що до снаги мені літати.
Я розпускаю свої крила,
що зіткані з рожевих мрій,
пускаю в даль душі вітрила,
цей світ, що бачу - тільки Мій!..
Заплющу очі і відчую
проміння сонця - це Моє!
Вкраду собі веселку тую,
що так на небі виграє.
Ранкову тишу вітер колише,
підхоплює пісню, що лине з землі.
Не смій! Не дивися!
Ці чари - мої!
Сховаю від тебе в сріблястій імлі...
Ваше мнение: