Жанр: Лирика: Экспериментальная поэзия Прочтений: 0 Посещений: 1815 Дата публикации: 13.1.2007
Яка ж то примара примарена,
Вщент розбита,
Мене переслідує далі?
Недовго, та ціпко тримали
І повінь ховали під хмарами...
Зварено... І мізки, і кістки, і тіло моє
Обпалено зрадою. Радує
Хоч те, що розщеплено все.
Згадую, наче згадую.
Залежність моя поборена,
Та чим тепер будеш втішатися?
Знаєш, мені так соромно
Навіть тепер – вибачатися.