Nachtigall - сонет про спiйманого злодiя
|
|
Жанр: Лирика: Пейзажная Прочтений: 0 Посещений: 1964 Дата публикации: 6.9.2004
присвята - нашому глибококоханому скоронепрезидентовi ; )
кучма згорiла i вже
вiтер плечима знизує
по видноколу пожежi
осенi ясної, пiзньої
люди радiють пiдступно
люди, звичайно ж, вiрять:
плями синiючi, трупнi
вкриють рум'янець шкiри
бiля паркану, зв'язаний
в холодi свiту сконає
iз меркантильними мрiями
тiльки помре i вiдразу
полине, мабуть, до раю
злодiй червоний, спiйманий
Ваше мнение:
Добавить своё мнение
Обсудить на форуме
2004-09-06 17:14:53 Масяня
|
|
Мдя.
Я присвячую вiршi тим, кого люблю :-).
Ну, буває
|
2004-09-07 12:36:53 Nachtigall
|
|
а хто сказав шо я його не люблю... на то вiн i глибококоханий шоб його любити...
|
2004-09-07 18:36:15 Масяня
|
|
:-)))))))))))))))))))))))))))))))))))
|
2004-09-08 15:47:50 аолджяимрвалдєяiт
|
|
i вапше - вiн же як київ, як же ж його не любити?
|
2004-09-18 12:38:41 Сталкер
|
|
Вот то-то и оно, что не всегда стихи надо посвящать тем кого любишь. Другое дело, что если никого не любишь, то стихи вообще не получаться.
|
Украинская Баннерная Сеть
|
Оценка
|
|
Партнеры сайта
|
|
{v_xap_link1}
{v_xap_link2}
Рекомендуем
|
|
{v_xap_link3}
{v_xap_link4}
|