deadprincess - ***
|
|
Жанр: Лирика: Философская Прочтений: 0 Посещений: 1736 Дата публикации: 4.2.2007
Про старість! АЙ! Жахлива тема!
Мені осінь тихо шепотіла:
“Все мине, й твоє життя минає,
Ти існуєш, мрієш ти про крила,
А час летить, і жалю він не знає.
І тебе, і всіх людей планети,
Добрих, злих, нікчемних і могутніх,
Перетворе він у попіл мертвий,
З пристрастей, амбіцій, мрій забутих.
Старість тихо-тихо забереться
Чорною змією в твою душу,
Спокою отрутой розіллється,
В кожній кліточці життя задушить.
Буде з жахом твоє тіло відчувати
Кожний новий сумний дотик смерті,
Поступово будуть загасати
Непокорні твої думки вперті.
Й прийде час, коли тебе не стане,
І нічого в світі ти не змінеш,
Сонце сяде, сонце знову стане,
А ти в вічне забуття полинеш.
Станеш попілом ти сірим, жалюгідним,
Його вітер по землі розвіє,
Я ж укрию все пожовклим листям,
Так, щоб навіть слід твій згинув”.
Мені осінь тихо шепотіла
Те, що всім відомо і знайомо,
Я ж спокійно слухала сиділа,
Й не хотіла вірити нічому!
Ваше мнение:
Добавить своё мнение
Обсудить на форуме
Украинская Баннерная Сеть
|
Оценка
|
|
Партнеры сайта
|
|
{v_xap_link1}
{v_xap_link2}
Рекомендуем
|
|
{v_xap_link3}
{v_xap_link4}
|