Жанр: Лирика: Экспериментальная поэзия Прочтений: 0 Посещений: 1750 Дата публикации: 18.2.2007
Понад хмарами я шукаю тебе.
Марно я шукаю,
Колись воно таки мене
Я знаю.
Тебе забуду
В моєм житті тебе не буде
Ніколи. Назавжди, мабуть,
Вітри всі спогади зітруть
І буде добре все на небі,
Там буду я одна, без тебе.
Помру для щастя я сама.
Нехай буде вічна зима
На цій планеті, де є ти,
Де через річки є мости,
Де зорі сяють,
Померлих забувають.
Де всюди брудни
І так кохати нудно.
Де ненароджених вітають,
А долі їх не знають.
Де є серед людей обман,
Він, як перед очей туман,
Засліпить,
Примусить випить
Ту гірку чашу бруду,
Яку ніколи не забуду...
Тому вмираю,
Тебе за все прощаю.
Я не знаю:
Чи про мене ти згадаєш,
Ти ж так швидко забуваєш
Про людей...