Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 1784 Дата публикации: 23.3.2007
22.01.2007
Як спустилася на землю ніч
Він додому мене проводжав,
Ми йшли з ним пліч-о-пліч,
Мене він за руку надійно тримав.
Ми йшли, такі несхожі..
І тихі світили ліхтарі,
Минали самотні перехожі..
Ми майже одні були на землі..
На небі хмарно біло так –
Наче і зірок нема..
І дуже-дуже тихо так,
І тепло, наче не зима..
Сусідній двір ми проминули
І вже заснулий магазин,
Лише кіоски не заснули,
І вікна, й цигарковий дим..
А ми йдемо і щось шепочем,
Чи про роботу, чи про дім…
Та мене він обійняти хоче,
А я хочу буть поряд з ним!..
Та ось зовсім трошки лишилось
І двері стануть поміж нами..
Тут раптом серце зупинилось –
Він доторкнувсь до вуст вустами,
Як я давно не відчувала
Солодкого смаку того..
І смачні поцілунки брала,
Не торкаючись тіла його…
Бо все попереду у нас –
Обійми, ніжність і кохання!
Бо це був лише перший раз,
Ще будуть ночі і світання…
Я вже двері відчинила,
Останній доторк вуст охочий..
“Бувай”, - йому прошепотіла
І зникла серед темряви ночі…
Ваше мнение: