Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 2057 Дата публикации: 3.5.2007
На фіалкових шторах відбився ранок
Сивочоле небо розпрямило груди
І так чуйно торкнулось тебе, коханий -
аж на шиї міста розридався грудень
У відрі з водою сплахнуло сонце
Ранок википів у темно-сірі хмари
Я б із нього собі відлила червонців -
відкупитися від сподівання кари
Бо він більший за горе - надій вузол
Хоч і знаю,
що ти під земним пухом,
Але витече вечір бульварним блюзом
з саксофону зірок -
і лиш слухай,
слухай...
І як станеш слухать - то вже й ніч вступить
Зі своїм куплетом на фортепіано
Й наростає в скронях солодкий стукіт,
Ніби ти в мене й досі є,
коханий....
*******
В мене є коханий
на фіалкових шторах
В мене є коханий
у відрі з водою
В мене є коханий
більший за горе
В мене є коханий...
під могильною плитою
Ваше мнение: