Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 2072 Дата публикации: 18.5.2007
присвята А.Є.
Ну вибач мене дурепу за те що така тендітна
Кава і трошки нервів, заграй на мені
мій Гамлет
Твоя Офелія знову від тебе віршем вагітна
Вже перші рядки криваво
стирчать он - поміж ногами
Ну вибач мене за зорі з липкої рудої глини
Згортай своє мідне небо(що в нього мене ловив ти)
Канонізувати смертних -
Я певно що божевільна
Я певно дешева шльондра ридаю в брудному ліфті
Із пляшки себежаління стікає скажене Его
З вимогами блюзу, смерті, тебе і рожевих суконь
Я зовсім була не перша
Й на скрипці моїх стегон
Напрочуд майстерно грали трикляті твої руки
Ну вибач мої страти й розп'яття на склі вікон
Й що серце немов цяцьку просила віддать мені
Ти знову смертельно правий:
байдужість - найкращі ліки
Ти знову смертельно хворий:
Це все ж таки був СНІД
Ваше мнение:
не Маяковский, но влюблена
вы-большая молодчина. я писать не умею к сожалению, но как здорово находить стихи созвучные со своими переживаниями
спасибо вам!)
2007-12-23 17:40:19Sterh
Ось тут чогось не вистачило, як на мене. Чи то рими, чи то такту, чи то занадто різко написано.
Добре.