Жанр: Лирика: Белый стих Прочтений: 0 Посещений: 1969 Дата публикации: 15.12.2004
а от ше 2 вiшики...
+Було 12 Рокiв
дiвчинко з ляльковими очима на яких померли сльози як калюжi лiсу iменi морiсона грiнфiлда що в них мила ти свої тендiтнi i такi голi нiжки
i тобi було трiшки холодно i тобi було 12 рокiв
дiвчинко чи вмiєш рахувати галасливих горобцiв на дротах (бо ж злiтають один по одному з них намагаючись обдурити) чи вмiєш посмiхатися коли тобi боляче чи вмiєш бiгти навперейми вiтру скаженим собакам i смертi
заходити в найзачиненiшi дверi
коли ти дивилась у передзахiдне небо що тебе там вразило? сонце?(але воно мовчало) повiтря?(але воно прозорiло) хмари?(але їх не було) Бог?
=Болота i Вiдсутнiсть Свiтла
люди заходять в пiд'їзди своїх багатоповерхiвок дивуючись чому так темно шукаючи по вогким фарбованим стiнам вимикач свiтла
а колись тут буяли мокрi трави-мурави може навiть були болота з чорною водою i мертвими звiрями в них з малесенькими потерчатами що заманювали своїми фосфоризуючими лiхтариками на летальнi мiсця молодих п'яних козакiв
люди так i не вiдшукавши вимикача мало не роз'юшивши носа об сходи дiстають з кишенi куртки чомусь коричневi а не звично синi як iншi пачки з Marlboro Lights i дорогi срiбнi запальнички втомлено запалюють i лаються бо боляче нервово курять обiпершись об оливковi стiни а потiм обережно рушають далi нагадуючи своїми майже сакральними рухами