Жанр: Проза: Рассказ Прочтений: 0 Посещений: 2067 Дата публикации: 26.8.2007
Писал как диалог на занятиях по риторике))) Читали с другом, мне досталась скромная роль Бога, хоть писал под себя противоположное создание)))
М-Мефістофель, Б-Бог
Мефістофель стоїть біля земного шару.
М- Життя – це хаос, суєта – суєт, се моє царство! Я, нарешті, отримаю його через людей! Через думки їх і провини!
Яскраве сяйво, з’являється біла постать з золотою діадемою на чолі.
Б- Чому вже ділиш ти трофеї, коли не бачив битви Я?
М- Навіщо битва? Хіба тобі з високого помосту не видно, що коїться з людьми?
Б- Вони блукають – це Я бачу, але не привід се для здійняття твоїх прапорів над Землею!
М- О Боже, та хіба не бачиш ти – від тебе відрікаються щочасно, йдучи до чорних рук моїх!
Б- Та все ж багато вірує у мене, тому Я не віддам тобі людей! Згинь Демоне, відступи від людства! Дай йому пожити без війни та руйнувань.
М- Це неможливо: якщо залишу Землю я, люди будуть жити одноманітно, без жодних потреб в тобі, перестануть просити про допомогу, вірувати в тебе, а разом із тим забудуть про янгола твого!
Б- Не смій!!! Ти відрікся від мене – ти падший янгол!
М- Тоді всі люди також пали, ще на початку днів своїх!
Б- Ти кажеш нібито розумно, але тебе я добре знаю, з усіх речей на світі цьому тебе цікавить тільки влада! Йди з Землі!
М- Коли піду з Землі цієї, припиниться там руйнівництво, планета вкриється хатами. І що далі, де можна буде творити щось нове? Де буде ”твій” сенс життя?
Б- Люди самі відповідь знайдуть на це питання…
М- Вони прийдуть також до руйнівництва!
Б- Не суди по собі, Мефістофель, ти не вмієш творити, а лише руйнуєш та спотворюєш, сієш смуту та нещастя, не вмієш ти любити, а діти мої живуть з цим почуттям усе життя, ніколи ти не переможеш, допоки є Любов свята!!!
М- Любов…
Промінь світла падає на голову Мефістофеля, і він зникає з Божих очей..
Ваше мнение:
Наверное, тебе с другом поставили "двойку" по риторике. После "Це неможливо: якщо залишу Землю я, люди будуть жити одноманітно, без жодних потреб в тобі, перестануть просити про допомогу, вірувати в тебе, а разом із тим забудуть про янгола твого!" - Б нечего возразить (то есть, то, что пишете вы нельзя считать достойной репликой). Переход нелогический. Спор сбивается. Продолжать бессмысленно. Не доросли вы ещё до таких споров.