Жанр: Лирика: Философская Прочтений: 0 Посещений: 1657 Дата публикации: 13.9.2007
Давай підемо звідси, зараз,
Залишимо цей світ удвох,
Хай небо вслід нам усміхнеться,
Бо зробимо туди ми крок
Де вже немає ні печалі,
Ні сліз, ні страху, ні вини,
Де все життя – солодкі сни.
Нас забере з собою вітер,
В далекі землі віднесе
Де забувається усе,
Що серце твоє хвилювало,
Ночами спати не давало.
Води ми вип’єм з джерела
Того, що істиною зветься;
Луною слово відіб’ється,
Хоча забуте вже воно.
І більше думка не вернеться
У світ туману і печалі,
Де слізьми скроплені скрижалі,
Ім’я яким – твоє життя.
Ваше мнение: