Жанр: Лирика: Белый стих Прочтений: 0 Посещений: 1968 Дата публикации: 6.10.2007
Запах хвої
крізь хвіртку
вдихаю
Хтось похитав
головою:
"Схиблена!
Холод хижий"
А я лиш зітхаю тихо
закохана
в запах сухої хвої...
Не хочу втіхи -
ховаю зброю
Моє ти лихо!
хворію
і знов
тобою.
***
Шипшинова тиша
що лишається
поза межами
домашнього затишку
Іграшкова тиша
зшита із
шершавих вибачень,
віршів
та іншого
Священна тиша
знищена
шершнями
шляхетних вчинків.
Вишнева тиша
що спонукає до шепоту
і дечого більшого
Наша тиша...
не руш її - нехай лишається...
***
Писати пророцтво
власної смерті
пестити твоє ім'я
вустами
це все для мене -
звичайна справа
У спогади кусає пам'ять -
сочаться поемами
рани
це все для мене -
звичайна спрага
Пензля затисну в кисті
цілуватиму ним полотна
портет твій поставлю
в раму
це все для тебе -
звичайна страва
це все для тебе...
Постскриптум:
У серці
псевдокохання - пиха
Посмійся, сонце, -
Ми всі тут психи