Жанр: Лирика: Белый стих Прочтений: 0 Посещений: 1893 Дата публикации: 15.2.2005
а риби i ворони
1. Риби
геть усi ми були колись рибами а теперзнаходячи у скам'янiлому мулi нашi скам'янiлi ж тiла дивуємось їх красi i досконалостi
знову привласнюємо їх умовно прив'язуючи до наших теперiшнiх тiл з яких щоп'тьрокiв (десь я це чув. менi казали про таке кришнаїти) виростаємо як змiя зi своєї шкiри щоправда - це невдале порiвняння
справжнi ми нiколи не перетворюємось на камiнь бо коли кажуть : серце як камiнь в жодному разi не мають на увазi душа як камiнь
2. Ворони
коли ворони влiтають в астральнi тiла в тонкi душi у вакуум нашого спiльного iснування їм нiяково
пригадай: нiяк не називається лише те що i не iснує насправдi але що воно таке - те насправдi?
тому iмена ти воронам чоловiчi i дружинам їхнiм iмена жiночi а дiтям їхнiм iмена спiльнi
завiса снiгу вибухає щомитi новими холодними метеликами що липнуть зголом до землi i ворони випивають тiла їх замiсть наших астрально-спiльних i душ наших тонких
цi гарнi чорнi ворони з багатьма iменами даними їм певно при православному хрещеннi у часопросторi храму московського патрiархату локалiзованому пiвденно-захiдною (українською) дзвiнизею(зiницею)
Ваше мнение:
Таким же стилем пишуть тут ще три автори:
Нахтiгаль, Iрина aka Blade, Катяра.
Я не фанат таких вiршiв, але менi подається розмаїття використанних слiв. Якби їх ще i зарифмувати, то це було би насправдi щось...