Alchimik - Місяць вється над землею...
Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 1795 Дата публикации: 11.10.2007
Місяць в'ється над землею,
Ми залишились одні.
Ніч запалює на небі
Перші зоряні вогні.
День з собою забирає
І турботи і печаль,
Він пішов, його немає,
А минулого не жаль.
У думках те дивне слово,
Що забуте назавжди;
Сам обрав я цю дорогу,
І мені по ній іти.
Може ключ до таємниці
Я у темряві знайду,
Ти покличеш через вічність,
Ти покличеш – я прийду.
І напевне не згадаєш
Ти мене в примарнім сні;
Знаєш, не боїться льоду
Той, хто вже горів в вогні.
З темним вітром у обіймах
Я чекатиму тебе
Там, де здійснюються мрії,
Там, де папороть цвіте.
Ваше мнение:
Добавить своё мнение
Обсудить на форуме
2007-10-11 09:49:30 Беатриче
Мрiйно, нiжно i дуже зворушливо. А цей ритм - вiн якийсь суто народний, пiсенний... Дуже добре! Так тримати!
2007-10-11 10:10:28 Ангеліна
Такий сумно-ласкавий вірш:)))))))))))
І сповнений надії! Приємно читати такі твори:))))) Дякую! :) І хай мрії здійсняться!!!
2007-10-12 07:46:02 Ника Морозова
Як пісня, дійсно. Можна і музику написати і заспівати!!
2007-10-12 13:27:08 hazen
Мені теж нагадало українську пісню, а ще класичні українські вірші:) Дуже ніжно, дуже красиво! Дуже сподобалось!
2007-10-12 22:43:04 Alchimik
Минуле і майбутнє нерозривно повязані. Навіть прощаючись назавжди, ми сподіваємось, що ще колись зустрінемось :) Можливо й пісня ... Присвята тій, що зараз не зі мною :(
Украинская Баннерная Сеть
Оценка
Партнеры сайта
{v_xap_link1}
{v_xap_link2}
Рекомендуем
{v_xap_link3}
{v_xap_link4}