Жанр: Проза: О любви Прочтений: 0 Посещений: 1978 Дата публикации: 1.2.2008
Стан душі .Діагноз серця. Самотня. Де лікарня? Де айболіт, котрий позбавить від гіркоти? Й мільйони таких, як вона. Ніхто не зустрічає її ласкавою усмішкою, ніхто не витирає сльози, не заживляє рани поцілунками, ніхто…вона одна, без чоловічого плеча, опори, слів. Їй набридло чекати на нього, вона вже звикла до однієї зубної щітки, до пустого ліжка, до своїх улюблених капців, які б здалися йому смішними, вона не сперечається з ним, бо ніхто не заважає дивитися серіал. Читає романи і плаче від щастя –вигаданого кохання на папері. Інколи вона сумує за солодким смаком, з присмаком ОРБІТУ, поцілунків.
Потреба ,фізика, бажання кохати змушує йти на полювання. Кого намагається вона знайти? прокуреного мачо? Чи на мить повірить ,що то принц? Втрачає гідність ,стає шльондрою своєї душі. Келих вина ,ще один….аж доти, поки очі не засяють. Є ніч, і спрага втамована (так вона відчуває полегшення чи на мить щось пригадує).Але вона одна. Пійманий звір, що потрапив у її пастку-зникне ,забувши поцілувати її на прощання. Залишиться купа розкиданого одягу, пом»ята постіль.(так ,ніби, має бути, це план, який відомий лише їй).І знову ранок ,кава, робота, серіал, морозиво на ніч .
Одна. Самотня, зайва в чиємусь серці. І відсутня на горизонті його мрій.
Які думки сповнюють її мозок7Що сниться їй в холодному ліжку, чи не забагато їй того простору в серці, яке залишається самотнім і ніким не розділеним. Чи хочеться їй жити?
Немає сил чіплятися за можливість, що дарує їй доля. Вона втомлена цим існуванням, та не в змозі щось змінити. Змирилася. Перестала мріяти, закрилася і продовжує свій рух по вертикалі вниз .
Знайомі співчувають, друзі жаліють. Але ніхто не розуміє жіночого болю, не ллє бальзам на її розпач і безнадію.
И было непонятно никому,
Что и одна, она верна ему!
Ваше мнение:
Знаете, мені чомусь захотілося повернутися у свої 16-20 років... Коли те саме відчувала, про що Ви пишете.
Тепер все інше. І життя, і мої вимоги до себе і до мого життя. Я стала не дорослою, а просто іншою. Маленька довірлива дівчинка і зараз в мені є. Але вона ІНША.
Надзвичайне враження. Сподобалось. Стосовно помилок у написанні, недотримання деяких орфографічно-стилістичних норм та таке інше, - нічого. Джек Лондон теж через це пройшов. Головне, мати бажання творити.
Не мовчати. ГОВОРИТИ.