Жанр: Лирика: Экспериментальная поэзия Прочтений: 0 Посещений: 1531 Дата публикации: 23.5.2008
***
Без дороги назад і це довбане щастя,
Виривається поїзд із сіток й навіки
Замальовані синім по небу на захід
Замальовані в пил віддаляються крики…
По хребту і до сонця Колумбові мрії
І вікно, і вагон, і весна затихає…
Але я не поїду й ти знаєш навіщо.
Але я не поїду. Я знаю - ти знаєш.
Ваше мнение: