Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 1611 Дата публикации: 5.7.2008
Не карай мене Боже так тяжко за те, що його покохала,
За те, що так вірно любила і серце своє надірвала.
Той відчай постійно зі мною, ті сльози очей не покинуть,
За те, що його покохала, за те, що кохаю й донині.
О, Боже, врятуй мою душу від суму і тяжкої болі,
Адже, я не знаю, що буде з моєю такою любов’ю.
Долоні ховають обличчя, по тілу мороз, мов зимою,
Як можна тебе покинуть, любов моя світанкова.
Ти прийдеш, як завжди веселий і смутку того не впізнаєш.
Ти думаєш я твоя леді? А може я нею була лиш!
І слів усіх буде замало, вони додадуть лиш болі,
Прощатись не треба коханий, бо завтра зустрінемось знову.
Хай сонце на землю світить своїм гарячим промінням,
Ти знову мене зігрієш своїм священним терпінням.
Мов золото бачиш майбутнє, мов срібло його сповиваєш,
Моє бездоганне кохання мов сонечко ніжно сіяєш!
Сяй, і не знай того жалю, що спіткає мене сьогодні,
Бо я тебе сильно кохаю, любов моя світанкова.
Ти вдень поглядай на сонце, вночі зазирай на зорі
І згадуй хоч інколи леді, що любить тебе сьогодні!
Ти плакать не будеш, я знаю, ти просто відпустиш щастя,
Бо леді твоя назавжди, можливо, піде до завтра.
Й не треба терзати долю, за те, що піду від тебе,
Любов моя світанкова, кохання моє таємне.
І якщо так станеться раптом, й розлука піде на зустріч,
Забудь мене, моє щастя, забудь, хоч на мить, прошу я.
Я щойно була тобі леді, а потім ніхто вже, байдуже,
Якщо ти мене кохаєш, то ніколи уже не забудеш.
Любов залишає не пам'ять, а рани, що не зростуться,
І серце болітиме завжди, якщо ти зі мною в розлуці!
О, світле моє кохання, любов моя, зіронька ясна,
Твій голос завжди зі мною, ти моє вічне щастя!
Любов моя світанкова, моє таємне кохання,
Як добре, що я з тобою залишуся хоч до рання!!!
Завтра, то буде завтра, як доля тут поведеться
Любов моя бездоганна, ти линеш у мене із серця!!!