Жанр: Проза: Рассказ Прочтений: 0 Посещений: 1482 Дата публикации: 2.3.2009
Так гарно і легко. Надворі вийшла сніг лежав і сонце.. Обоє чисті і яскраві, а небо - то був колір щастя. Такий блакитний і такий м"який.
А сніг був легким, з шовку простиня, й сліди дитячих ніг на нім. іду за ними, Десь вони ведуть, заплутують, і вже не знаю, де я.
Й самі втекли, сховавшись за дорослі... Куди ж ви завели?.. Як гарно тут!. Дерева, сонце, і трава з-під снігу, й повітря чисте, люди всі веселі...
Але помітила , хоч, мабуть, випадково, знайому вулицю..
І вже по звичці, певно, йду до сумного, але єдиного рідного Дому.
Ваше мнение: