Жанр: Лирика: Философская Прочтений: 0 Посещений: 1280 Дата публикации: 6.4.2009
Сумні,гіркі дитячі очі
Лишили слід в моїй душі
Тепер з’являються щоночі
Байдуже їм.що ми-чужі
Та зустрічі нас роблять ближче…
Як,чим і де живе дитятко
Що хтось покинув серед дня
Мов в клітку загнане телятко
Блукає світом і не зна
Куди веде його дорога…
Куди піти,куди приткнутись
Де мама,тато,рідний край
Як йти життям,щоб не спіткнутись
Щоб не потрапить раптом в рай
Адже таке воно ще юне…
У цих дітей життя-скитання
Не знають спокою серця
А у душі-одне мовчання
На запитаня:”А отця
Якого ми на світі діти???”...
Та не покинуть віру в щастя
І не зречуться мрій своїх
Їх душ відбудеться причастя
В життя ввійде і радість,й сміх
І знову Бог до них всміхнеться…
Ваше мнение: