Жанр: Лирика: Белый стих Прочтений: 0 Посещений: 689 Дата публикации: 11.7.2010
Містичні уявлення про безмежність світу. Невербальні прояви чужого болю. Категоричні словесні заперечення його. – І болю. І світу. Співчуття надійно сховане за мовчанням. Мовчання – за присутністю в суспільстві. „ Ваш білетик?” – „Мій білетик”. „Куди сьогодні?” – „Туди куди й вчора”. „Скільки беремо?” – „Нас шестеро, значить, два літри”. Напливаючі каруселі доріг. Недоречний сміх. Завзяте доведення своєї думки. Доведення себе до краю. Кожного разу трохи ближче. І кожен раз може стати останнім. Але в більшості випадків лише сублімує себе творчим сплеском. Або ніччю кошмарних видінь. Лише так ми можемо залишатись геніями. Невизнаними геніями. Залежними геніями. Критиками несправедливого приреченого життя. З вічно п’яною музою, яка повзає біля наших підкошених ніг
Ваше мнение: