Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 662 Дата публикации: 22.10.2010
Чудово живу без численних автографів
Твоїх саркастичних, оманливих посмішок,
Без крапель сердечних, пігулок й томографів,
Без приторних лестощів й пафосних "домішок".
Брехнею тепер (не дай Бог!) не харчуюся,
Як плачу, то тільки без всхлипів і з радощів,
Для іншого в щастя тепер я фарбуюся,
І більше не скаржуся небу я на дощі.
Може, навіть, згадаю тебе в день одруження -
Ненадовго, буквально секунди на дві.
Ізоляція. Стінка. Ідеальне відчуження.
Я виконую вирок Головного Судді.
А коли допече тебе в"їдлива тиша ця,
Ти подзвониш мені після пляшки "Медов"
"Вибач, любий, - скажу я. - Ти більше не впишешся
В мою особисту піраміду Маслоу..."
Ваше мнение: