Жанр: Проза: Рассказ Прочтений: 0 Посещений: 677 Дата публикации: 4.3.2011
Сон про найчарівніше місце на землі.
Знову я на тому місці,
на тому чудовому клаптику землі,
де колись в дитинстві я стояв,
та вважав, що нічого чарівнішого немає на світі,
що це найгарніше місце на планеті,
навкруги дерева,
які там дерева точно сказати не можу,
але вони не прості, а наче намальовані,
листя яскраво зелені, та гарної форми,
на деяких деревах цвітуть квітки,
ті квітки дуже гарні, і на всіх деревах різного кольору,
а деякі дерева повністю обліплені цими квітками,
на землі також дуже багато різноманітного зілля та квітів,
це мабуть від квітів так гарно пахло,
і вони були дуже гарними,
з далеку долинає дзюркотіння струмочка,
який наче змія звивався по землі,
вода така холодна, і така смачна,
ці звуки птахів, змішані зі звуками струмочка,
які немов щось кажуть тобі,
це найпрекрасніша мелодія,
яку можна зрівняти лише з творчістю Бетховена, або Моцарта,
промені сонця, які проходять повз листя на деревах,
освітлюють землю, але не повністю, деякі так і не доходять через листя,
і через ці промені видно як в повітрі літають краплини туману,
та деякі комахи,
на цьому місці і не жарко і не холодно,
трава на землі не дуже висока і не дуже мокра,
і можна було просто лягти на неї і дивитись як крізь дерева проходять проміні сонця,
як хитаються дерева, і по них літають пташки та сідають на гілля цих чудесних дерев,
де не де пробіжіть білочка,
а пташки все співають і співають свою чарівну мелодію,
і як завжди коли чую дуже гарну мелодію, то хочеться заплющити очі,
і повністю поринути в цю мелодію, та отримати небувале задоволення,
коли вітер дує по мені прохолодною свіжістю,
я немов рину разом з ним по цій яскравій на вигляд мелодії,
я лечу в цих кольорах, які робить ці співи пташок,
біля мене кружляють листя під ритм мелодії,
я все лечу далі по ній,
і тут я чую ніжний голос матері,
такий рідний, та з неймовірною любов'ю,
я прокинувся і побачив цю посмішку,
таку світлу, та таку ласкаву,
цей погляд, в якій одна доброта,
цей сон, та цей голос, цю посмішку, цей погляд я завжди бережу у своєму серці.
мамине кохання воно таке ж безмежне, як та мелодія в цьому сні.