Жанр: Лирика: Философская Прочтений: 0 Посещений: 374 Дата публикации: 18.6.2014
Не збуди мене раптово
шумом колискових вранці,
моя зоре світанкова
на моїх щоках-рум'янці.
я на річці, шум степів
лагідно гойдає хвилі.
не рахую днів я спів -
очі наші ще щасливі.
блакить пройшла крізь мої сни
і наче стелить жовте поле,
яке зорали восени,
і до зими ще не готове.
хмарка протетить одна,
ось і іннша, їм не сумно.
тепло гріють вечора,
обіймаючись безшумно.
чути постріл. може сон?
ще гучніший пролунав.
грім гармати в унісон
всі видіння разігнав.
ніч, зоря та річка,
плач маленької дитини.
жовто-блакитна поля стрічка
мою свідоміть не покине.
Ваше мнение: