Жанр: Проза: Разное Прочтений: 0 Посещений: 412 Дата публикации: 27.11.2014
Про дівчат
Якось, ти запитав мене:
- А ви, дівчата, не можете без емоційної прив’язки, так?
- Нажаль ні.
Розумієш, друже, коли ми (дівчата) уже вміємо це робити, то вважай, в нас померла та частина, заради якої, ви так нас прагнете.
Так, це правда, що нам лиш трохи більше уваги і ми вже подумки проводимо із вами решту життя, вважаємо вас своєю другою половиною чи просто закохуємось. І про це, прошу помітити, ми і самі собі часто боїмось зізнатись. Мабуть, то якась генетична штука працює. Бо, так: у нас прокидається ніжність, лагідність, відвертість і ось цей материнський інстинкт - піклування про вас.
І, можливо, ти не повіриш, але коли наші найкращі риси в нас ще живі, під час сексу, ми не запам’ятовуємо секс. Не те щоб узагалі не запм’ятовуємо, мова про інше. Про інші моменти, більш чуйні та інтимні на нашу думку. Ми звертаємо увагу на дрібниці. Як торкнувся, куди, як подивився, що сказав, як глянув…І ось ці дрібниці, зрештою складають наше враження…
Нажаль, ми переносимо своє тепле почуття на вас таким чином, що воно вас дратує. У цьому одвічний наш конфлікт.
Тому, що тут сказати, якщо тобі то все не треба, а трапляється саме така, просто залиш її у спокої. Але май на увазі, що жінки уміють добре маскуватися. І якщо, її поведінка і до і після у твоєму розумінні ідеальна, то це ще не означає, що наодинці вона, через тебе покидька не ллє сліз…