Жанр: Проза: Статья Прочтений: 0 Посещений: 371 Дата публикации: 13.7.2015
Знаєте, буває так: думаєш, що все в твоєму житті жахливо. Ти вже давно повісив носа і плачеш через зарплату чи хлопця, який нещодавно тебе кинув. Ви бідолаха, мені так шкода, що ви не зможете купити ще одну упаковку сухариків чи знайти нового хлопця. Вибачте, але той хлопець – живий, і вам не доведеться стояти на його могилі, а гроші… У вас все одно є якісь гроші, а хтось побивається за найменшу копійку. Ви читаєте статі на новеньких телефонах, планшетах чи комп’ютерах, а дехто мріє лише про шматок хліба і ще один день життя. Ви розповідаєте. Що вам не стає грошей на новий светр, а люди роками думають, де взяти ліки, без яких вони не можуть прожити. Усі ваші проблеми – такі дрібниці, але ви переживаєте і вважаєте себе найнещаднішим у цілому світі. Ви ненавидите цей світ, проте чомусь боїтеся з ним попрощатися. Ви зневажаєте людей, але одягаєтеся так, як цього хочуть вони. Ви все робите наперекір собі. Ви лаєте владу, та не стоїте перед стінами парламенту. Ви говорите, що любите державу, а самі шукаєте, як її обдурити. Ви, люди – найненажерливіші істоти у цілому світі. Вам завжди мало.
У вас є батьки – комусь не дісталося цього щастя. Хтось дивиться на щасливі родини і сам мріє про таку, але він не плаче. А ви влаштовуєте скандали, виясняєте стосунки з своїми найріднішими. Тільки уявіть: їх могло не бути поруч, ви могли вирости в дитбудинку або померти на вулиці.
А ще ви завжди скаржитеся на здоров’я. Воно у вас є. принаймні. Комусь не випало таке щастя, хтось ціле життя лежить у ліжку і марить наступним днем. Хтось хоче мати тільки нежить (на який ви так скаржитеся), а йому дісталася лейкемія або рак легень.
Вас завжди не влаштовує влада, але ви не знаєте, що таке від неї страждати. Вас не били за журналістські розслідування і не вбивали за власну думку. Ви не стояли на Майдані і зараз не на сході. Ви ідіоти. Пробачте, звісно, але ви ідіоти. Розумні люди не скиглять на диванах перед телевізорами – вони або мовчать, здаючи всю інформацію подушці, або б’ються за свої ідеали.
А ще у вас є тепла ковдра і плита з газом, світло, ну хоча б час від часу, а головне мирне небо над головою. Тож, подякуйте тим, хто також немає того, на що ви скаржитеся, і мріє про це усім серцем.
Ваше мнение: