Жанр: Лирика: Белый стих Прочтений: 0 Посещений: 196 Дата публикации: 23.9.2018
Вірш про не зовсім щасливе кохання. Ми були з ним разом, доки його не забрали воювати. Я вірно чекала його, але він покинув мене. Досі безмежно люблю його. І ось день тому, я телефонувала йому. Ось, про що ми говорили
Я дочекаюсь тебе, навіть якщо я тобі не потрібна.
Я буду любити тебе, навіть якщо ти не був мені вірний.
Ти кажеш щоразу, що більше не любиш мене .
А для мене це звично,
Я досі безмежно кохаю тебе.
Ти кажеш, що все більш не буде, як бувше.
Мовляв, із іншою заведете дітей.
А я у свій час, не зможу забути хороше,
А саме, все те, що між нами колись там було.
Згущене молоко, яке ми пили в тебе вдома,
розмови до ночі і пристрасні пошуки нових шляхів.
Той проклятий день , коли ти вирушав на війну,
Той бісів час, коли я почала щоночі ридати.
І зараз,коли я телефоную тобі,
ти кажеш, що твій друг помирає.
А я, помираючи від кохання до тебе,
щомиті молюся Богу, щоб не загинув ти.
Ваше мнение: