Жанр: Лирика: Философская Прочтений: 0 Посещений: 88 Дата публикации: 29.1.2020
Чи ж де є щастя? Щастя, де ти ходиш?
Як сирота у вікна загляда,
Де плаче жінка обійма дитину,
Де старість віру забира.
Як сирота, то тут то там на сухарі заробить,
Іде собі з порожнім гаманцем,
А часто ходить так, що без нічого.
Лиш дивиться, щеня ящить мале.
Біжить по вулиці маля-людина,
А очі сині, Боже мій, волосся сонцепад,
І котиться щеня у ноги аж до нього,
До щастя в пальцях і смішних вустах.
І серця два, і дві душі не схожі
Злились в пищані, ласці, сміхові й добрі,
І очі сині підійма до мене:
"Ми ж Щастя теж з собою заберем?".
Бреде по місту, по селу, по полю,
І котиться із гірки на асфальм,
Велике щастя розбивається на менше
Від того його більше враз стає.
Ваше мнение: