Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 233 Дата публикации: 6.4.2020
мій перший, мій улюблений
Десь там далеко
Двоє розбили глека,
Розбили й не зібрали,
Лиш воронів довкола розігнали.
Так шматочки і лежать на дорозі,
А закохані стоять на порозі.
Вже й забули про ту річ,
Що розбили в чорну ніч.
Новий глечик придбали,
А той прохожі втоптали.
Нікому не жаль,ніхто не знає,
Як покинута річ на стежині страждає!
Як дощем омивається,
Снігом холодним захлинається,
Вітром по полю тиняється,
Сонцем пекучим обпікається.
Та невдовзі ті двоє йшли в тому місці
І побачили поруч у листі
Той глечик, котрий вони згубили,
Через якого сварку зчинили.
Хотіли б повернути, зібрати до купи,
Та частинки розсипались ,мов крупи.
Стояли вони, знову кричали,
І кохання своє,мов глек розбивали.
Сонце за обрій котилось,
Останні шматочки їх щастя відбились.
Та лишаючи прощальну тінь,
Кожен сам свою зустрів далечінь!
Ваше мнение: