citadelmartin - Безіменний №97
|
|
Жанр: Лирика: Философская Прочтений: 0 Посещений: 206 Дата публикации: 30.8.2020
Ні світ ні зоря,
Як ще думи світають
Скажи мені, друже:
Я йду, чи блукаю?
В туманнім степу останні роки доживаю.
Перед собою бачу фрагменти події,
Де всі вже завмерли мов з камню скульптури.
Ні в одних очах я не бачу надії,
Лиш горе, страх й душевні тортури.
Не жевріють тут сталеві котли
Та й грішники від батогів не палають.
Нема тут нікого, лиш ми та цей світ,
Однак і у тиші в стражданнях вмирають,
А я все блукаю й не можу злягти.
Ваше мнение:
Добавить своё мнение
Обсудить на форуме
Украинская Баннерная Сеть
|
Оценка
|
|
Партнеры сайта
|
|
{v_xap_link1}
{v_xap_link2}
Рекомендуем
|
|
{v_xap_link3}
{v_xap_link4}
|