Жанр: Лирика: Философская Прочтений: 0 Посещений: 103 Дата публикации: 30.9.2020
Відкрила очі, але ще не встала.
Мрійливо розглядала небеса.
Не посміхалась і сльози не мала.
Була спокійна, рівна мов вода...
Що берегла в собі, сама не знала
Залишила десь в спогадах вона...
Для когось цілий світ бувала,
Для декого як планова весна.
Траплялося, що серце геть не билось.
Бувало, що не дихала сповна.
Але коли його відчула, встала
У серці посміхнулась, ожила...
Волосся квітами одразу запалало,
А на обличчі посмішка росла.
Тепер вона теплом чарує, тепер вона
Шепоче, що прийшла...)
Ваше мнение: