Жанр: Лирика: Стихи, не вошедшие в рубрики Прочтений: 0 Посещений: 113 Дата публикации: 19.10.2020
Як лебединий вирій в небесах,
Летять кудись давно минулі будні.
А з ними й ті миті незабутні,
Що вогником спалахують в очах.
У вранішнім тумані постають
Химерні тіні радощів та болю,
І люди,що колись були з тобою,
З прощальним співом назавжди підуть.
Останніми сльозами на щоках,
Світанок огортає тихі луки,
Огорне він і теплі ніжні руки,
Що ти колись тримав в своїх руках.
Ваше мнение: