Libra - сайт литературного творчества молодёжи Libra - сайт литературного творчества молодёжи
сайт быстро дешево
Libra - сайт литературного творчества молодёжи
Поиск:           
  Либра     Новинки     Поэзия     Проза     Авторы     Для авторов     Конкурс     Форум  
Libra - сайт литературного творчества молодёжи
 Маргарита Присмакова(Звонар) - Вибране продовження 4 
   
Жанр: Проза: Разное
Статистика произведенияВсе произведения данного автораВсе рецензии на произведения автораВерсия для печати

Прочтений: 0   Посещений: 9
Дата публикации: 9.2.2021



.. .. ..
Щоб копити ті багатства,
Для душі, що вічні.
Відкладаємо на потім,
Щоденно, щорічно.
… … …
Про халву скільки не думай,
Солодше не стане.
І життя з балаканини ,
Краще не настане.

Доки слово та із ділом,
Розходитись буде.
То й народ у тій країні,
Щастя не здобуде.

Доки будуть нарушатись,
Ті закони Божі.
Нам добра, ой не діждатись,
Та ніколи, схоже.
… … …
Ось і сніг, ось і зима,
Порадійте, діти.
Нам, дорослим, недоходи,
Не дають радіти.
… … …
Віри нашої стовпи,
Просіть за нас в небі.
Ваші щирі молитви,
Ой, як же нам треба.
… … …
Багато честі називати,
Державними мужами.
Коли країна зубожіє,
А це же ми із вами.
… … …
Там, де купка багатіє,
Як Арабські шейхи.
А народ в надії мріє,
З розпачу б не вмерти.
Чи такого заслужили,
Ми, життя, із вами.
Співвітчизниками бути,
З цими ворогами.
… … …
Чи наситяться колись,
Зажерливі й злобні.
Бо людину, придивись,
Нагадують зовні.
… … …
Чи багатство й влада,
В тому винуваті.
Добру й людяну колись,
Просто не впізнати.
А зосталася пиха,
Й до інших зневага.
Сила, значить, в них така,
Стережись! Увага!
… … …
Є та вища справедливість,
Яку не підкупиш.
І за зло, що скоїв ти,
Відповісти мусиш.
… … …

Слова, бува, зачарують,
Й розбудять надію.
Та сама лиш обіцянка,
Нас не обігріє.
… … …
Які то сили, що штовхають,
На вчинки погані.
Ні в світських законах,
Біблії й Корані
Не прописані вони.
Хто ж їх в душах сіє?
Й добрих всіх Законів цих,
Проти іти сміє?
… … …
Роки збігають як секунди,
На біговій доріжці.
І забирають довгі в нас,
Так званий « біг на місці» .

Але коли уся країна,
Тупцює, і ні з місця.
Це насторожує й лякає,
Назад ви оберніться.

Що ви залишите своїм,
Майбутнім поколінням.
« Хапайте, діти, все й собі,
З завзяттям і умінням».
… … …
Є у світі ті країни,
Де щасливі люди.
А у нашій Україні,
Коли таке буде?
Щоб доходи усі мали,
Для життя достойні.
Цю красу оберігали,
Не колись, сьогодні.
Щоби мир став найдорожчим,
Його зберігали.
І Творця усього цього,
Щиро шанували.
… … …
Ось, ось на трон посяде лютий,
У нього більші уже дні.
Та час і місце кожний знає,
Порядок в місячній рідні.
… … …
Чому війни, чому кражі,
І обман в усьому.
А не хочеться зрадіти,
Та щастю чужому?
Чи веселощам дитячим,
Де не твої діти.
Не всі, правда, та за інших,
Уміють радіти.
Бо уміли б, то не крали б,
Все, завжди і всюди.
А нам довго це терпіти?
Вирішуйте, люди.
… … …
Поверніться щастя миті,
У нічний, у тихий час.
У думках вас завжди кличу,
Й буду кликати щораз.
Й стане враз усе яскраве,
Як ніби сонечко зійде.
Те добре слово і ласкаве.
В словесне царство заведе.
… … ….
В думках співаю і танцюю,
В думках по парку я гуляю.
В думках пейзажі я малюю,
Що наяву не зустрічаю.
Все залишилося в уяві,
А я ніяк це не залишу.
Хіба що в тиші, у нічній,
У зошит віршами запишу.
… … …
Прекрасне свята відчуття,
Десь зникло непримітно.
Й, напевно, вже без вороття,
Й чуже все й непривітне.
ЇЇ душею відчувала,
Попри каміння й валуни.
Котрі ми дійсність підкидала,
Й тяжкі ж таки були вони.
Я все-таки їх відкидала,
Й рівняла стежечку життя.
В віршах щаслива малювала,
Оте прекрасне майбуття.
… … …
Не гни, вербо, гілля низько,
Не плач, не журися.
Бо схід сонця уже близько,
В небо подивися.

Там рожеве, ніжне, чисте,
Як і все на небі.
В листі променями блисне,
Послані для тебе.
… … …
Доброзичливими будьмо,
Запанує хай добро.
Й не жаліючи даруймо,
Людям душ своїх тепло.
… … …
Хочу неба голубого,
Неповторної краси.
Хочу сонця золотого,
І ранкової роси.

Дощу літнього, рясного,
Як щасливої сльози.
Відчуття того святого,
Настає що від краси.
… … …
Знову дощ і залишились,
Калюжі від снігу.
Ніби все оце приснилось,
Й від казки ні сліду.
… … …
Бережімо, люди, ріки,
Й маленькі струмочки.
Ці прекрасні, милозвучні,
Із води дзвіночки.

Бережімо чудо це,
Від Творця дарунок.
Не чекаймо, як природа,
Пред’явить рахунок.
… … …
Сійте в душі ви щоденно,
Ті чесноти Божі.
Не найкраще сьогодення,
Щось не зійде, може.
А ви сійте непрестанно,
І в лиху годину.
Із любов’ю ви старанно,
Навчайте дитину.
Лиш добро цей світ рятує,
Й дарує надію.
Хай до скону зло лютує,
Що вам заподіє?
Бо ви сила, коли разом,
Будівничі щастя.
Не усе, звичайно ,зразу,
Збудувати вдасться.
… … …
Як то добре жити чесно,
Твої сни спокійні.
Ні живим не винен ти,
А ні вже покійним.
Не обмовив ти нікого,
Й добро не присвоїв.
За чужий рахунок ти,
Статки не удвоїв.
Що удвоїти тепер,
Це синдром Мавроді.
Варто тільки почати,
Й зупинити годі.
Ні чужої жінки ти,
Не звів би ніколи.
Й почуття придержиш ти,
Іноді до болю.
Всім бажаєш жити довго,
Хвороби не знати.
Любуватись сходом сонця,
До зорі гуляти.
Та ростити діток вдвох,
Й Бога прославляти.
… … …
Відносини розірвати,
Це не просто, люди.
Як колюче щось сказати,
А що з того буде?
Самовільно класти камінь,
Той тягар на душу.
Щонайменше нерозумно,
Сказати це мушу.
… … …
І яка ж тепер та сила,
Вогник той, що запалить.
Щоби було любе й миле,
Та хоча б уже й на мить.

Щоби небо чарувало,
Темно – синє у зірках.
Для нас сонечко вставало,
В хмарах, як у пеленах.

Навівав щоб вітер спомин,
Коли радість через край.
І не було перепони,
« А оце ти не співай».

І співаю, скільки хочу,
Про народження Христа.
Й починаю знов писати,
Я із чистого листа.
… … …
Є життя те вічне,
Й як його здобути.
Жити чесно на землі,
Про гріхи забути.
Не присвоїти чужого,
А ні на копійку.
Не убити, хоч і злого,
І за правду стійким.
Грошолюбство, златолюбство,
Похоть й алкоголі.
Для душі те самогубство,
Не зробить ніколи.
… … …
Що у лютому чарує,
Та хіба що небо.
І який тут настрій буде,
Люба моя, в тебе.
Не відчути навіть льоду,
Й снігу під ногами.
Ті хвороби й це відняли,
У нас, старі, з вами.
… … …
Крематорії для згуби
Людей, будували.
Німці згодні з усім були,
Фюрера вітали.

У Союзі ще раніше,
Без витрат губили.
Без зернинки наш народ,
В селах залишили.

І на Заході, й на Сході,
В муках помирали.
А губителя одного,
Навіки прокляли.
… … …
Не найкращий час писати,
Лютнева негода.
Де би можна відшукати,
Спокій, мир і згоду.
Що здоров’я не відновлять,
Та найкращі ліки.
Але добрі щоб новини,
Стікались у ріки.
І супутники ті наші,
Нестатки й хвороби.
Залишили б нас назавжди,
Без всякої злоби.
… … …
У « розбитого корита»?
Ні, у мене діти.
Не голодна, і не сита,
Ще б житло зігріти.
Ще би трошечки здоров’я,
Ціни не росли би.
Де окопи на сьогодні,
Жита проросли би.
… … …
Це ж пісчинка я одна,
Із мільярдів світу.
І була своя весна,
Й виростила діток.
Щось зробила, а щось ні,
В чомусь помилилась.
В глухий кут не раз зайшла,
Та не зупинилась.
Хтось підтримав, когось я,
А хтось і підніжку.
Злилась, було, а вночі,
Плакала у ліжку.
Бо дорога ця – життя,
Тиша і події.
Більше б радощів у нас,
Маю я надію.
… … …
Казці вік не порахуєш,
Її пам’ятаєш?
« Не пий, синку цю водицю,
Бо козликом станеш.
Не їж ягідки оції,
Розум ти загубиш.
А багато з’їж, мій синку,
І життя погубиш».
А ви тонами ту згубу,
Світу продаєте.
Скільки душ ви загубили,
Долі ламаєте.
За валюту, за отую,
Свою в ад загнали.
Чи ви іншого, злодюги,
За оте чекали?
Бо є суд, що не підкупиш,
Ні за які гроші.
А ні блат, а ні знайомство,
Там не допоможе.
… … …
Без емоцій радісних,
Тяжко на цім світі.
Протилежне ж наготові,
Розставити сіті.
І хвороби, й безробіття,
Й мізерні доходи.
Замість парків та гайочків,
Гори із відходів.
Та обшарпані етажки,
Мільйонів домівки.
Лише вивіску міняють,
Вивіску, і тільки.
… … …
Не впускайте ви тривогу,
До серденька свого.
Й так багато тих задач,
За життя у нього.
Дайте радощів йому,
Рожеві надії.
Відпочине воно хай,
У променях мрії.
… … …

Я би з радістю писала,
Про справи хороші.
За кордоном, небораки,
Заробляють гроші.
Без батьків зростають діти,
«Онлайн» з ними жити.
Чи своїх, бува й немічних,
Ні з ким залишити.
Пні у горах, це як докір,
Від природи людям.
Чим же кисень нам замінять,
І пити що будем?
… … …
Холод, ніч і поліцейські,
А люди виходять.
Хоч багато хто додому,
Спати не приходять.
Ви пробачте, росіяни,
Мовчали ж, « не наших».
Ота палка беззаконня,
Вже на спинах ваших.
… … …
Світи місяць, світи ясний,
У небі високім.
А на землі врожай рясний,
І ріки глибокі.

Обігрій нас сонце ясне,
Все тобі зрадіє.
Народиться і виросте,
І вчасно доспіє.
… … …

Схорони нас, Боже,
Від зла будь якого.
Воно не жаліє,
На світі нікого.
І палить, і топить,
Безжально вбиває.
Бо зло, як відомо.
Жалю то не має.
Добро лиш жаліє,
У смутку потішить.
І щиро зрадіє,
Як сонце засвітить.
І сльози осушить,
Надію поселить.
Дорогу зрівняє,
Килимом застелить.
… … …
Життя ні у кого,
Не відбираймо.
І посмішку щиру,
Від всіх не ховаймо.

Уміймо радіти,
Небесному грому.
Із неба дарунку,
Дощу весняному.

Ранковому сонцю,
Що все зігріває.
Жадоби і скупості,
Сонце не знає.

І вітру, що грає,
На гілці й травинці.
Блискучій, як срібло,
Ранішній росинці.
… … …
… … …
Якщо ми іншим зло лиш робим,
І не жалкуємо за цим.
Кому ж ми служимо і годим,
Й душою все-таки ми з ким?
… … …
Ні, щоб жити нам спокійно,
Дню радіти, що настав.
Видно, ми цього не гідні,
Ковід спокій відібрав.
… … …
Дощ і вітер, сіре все,
Мокре й непривітне.
А ти вір, що пройде це,
Й буйно все розквітне.

Сонце промені пошле,
У куточок кожний.
Сірість ця таки мине,
Потерпіти можна.
… … …
Коло звужується туго,
Навіть просто не пройтись.
Знаєм всі, усе це буде,
Та не зараз, а колись.
… … …
Підсипає снігу лютий,
Дітям радість, нема меж.
О, як хочу повернути,
Ті часи, й радіти теж.
У долонях сніг розтане,
Як сльозинка заблищить.
Відійшло дитинство рано,
Ніби й було всього мить.
… … …
Появися місяць ясний,
І тьму ночі освіти.
Вкрийте небо зорі красно,
Вже рукою до весни.

А ви, хмари, відпочиньте,
Потрудились добре ви.
Та надовго не покиньте,
Потребує все води.

Чудо – сонце незвідане,
Що найбільше із чудес.
Оцю владу тобі дано,
Зігрівати нас з небес.
… … …

Ваше мнение:
  • Добавить своё мнение
  • Обсудить на форуме



    Комментарий:
    Ваше имя/ник:
    E-mail:
    Введите число на картинке:
     





    Украинская Баннерная Сеть


  •  Оценка 
       

    Гениально, шедевр
    Просто шедевр
    Очень хорошо
    Хорошо
    Нормально
    Терпимо
    Так себе
    Плохо
    Хуже не бывает
    Оказывается, бывает

    Номинировать данное произведение в классику Либры



    Подпишись на нашу рассылку от Subscribe.Ru
    Литературное творчество студентов.
     Партнеры сайта 
       

    {v_xap_link1} {v_xap_link2}


     Наша кнопка 
       

    Libra - литературное творчество молодёжи
    получить код

     Статистика 
       



    Яндекс цитирования

     Рекомендуем 
       

    {v_xap_link3} {v_xap_link4}








    Libra - сайт литературного творчества молодёжи
    Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом.
    Ответственность за содержание произведений несут их авторы.
    При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore     
    Администратор 
    Техническая поддержка