Жанр: Лирика: Философская Прочтений: 0 Посещений: 15 Дата публикации: 23.2.2021
Вірш про самотність. Я сподіваюся, що в кожного хто читає цей вірш є той хто підтримує по життю і, що ніхто не самотній.
Самотність. Слово, що є страшніше смерті. Ні до кого звернутися. Ні поговорити ні з ким. Те, що поїдає душу. Ти ніби тінь. Тебе стає не помітно. Замкнута в собі. Замок цей не відчинити. Ключа було давно загублено. Самотність. Слово в душі твоїй лунає і по життю воно супроводжує тебе всюди. Самотність! Ліпше мені не показуватися ніде. Нічого не промовляти в голос. Самотність. Чи довго буде тривати це усе?
Ірена Лішул.
Ваше мнение: