Жанр: Лирика: Философская Прочтений: 0 Посещений: 49 Дата публикации: 5.4.2022
Про місце, куди я поки що можу повернутися лише думками. І все через війну!
Купила білет, щоб напевно.
Моє місце біля вікна.
Зробила цей крок недаремно,-
До мене взиває Вона.
Кохана моя Батьківщина!
Безмежжя полів, небесна блакить.
Як мама, у цілому світі єдина,
До себе пригорне, прихистить.
Гуркоче мотор, збираються тіні,
Горизонт мерехтить золотавим теплом.
Нема місця кращого на всій Україні
Ніж знане з дитинства рідне село!
Хто знає, що попереду чекає,
Чи стане все так, як колись було?
Та в серці своєму надію плекаю.
А серце болить, йому не все одно.
Бачу рідну місцевість, відступає тривога,
І водій вже знайомий всміхнеться мені.
Я йому побажаю щасливої дороги,
Зійду, - й зникне автобус в далечині.
Проведу його поглядом, звернуся до тиші,
Навкруги, - ні душі, вже й сонце сіда.
Всі похмурі думки я позаду залишу.
Це природи багатство й є домівка моя!
Ваше мнение: