Навколо нас сьогоднi - рiзнi люди.
Навколо нас - полiтикiв брехня.
Навколо нас - однi самi приблуди...
Навколо нас... У них вiдсутнє власне "Я".
Як хочеться поринути у небо,
Де сонце, зорi й видно цiлий свiт.
Як хочеться забути хоч для себе
Про те життя, що топить в мозку лiд.
Дiстали друзi i кохання,
Вони не можуть бути щирими щодня.
В цiм свiтi все iде навмання,
В цiм свiтi егоiстiв пiдлих тьма.
Та вiрю я й в кохання, вiрю в дружбу.
Бо це життя без вiри - не життя,
I бiль - не бiль, коли не вiриш в щастя...
Як я втомився вiд суворого буття.