Александр Линский - Двi верби схилилися над водою ...
|
|
Жанр: лирика Прочтений: 0 Посещений: 2119 Дата публикации: 23.5.2003
Двi верби схилилися над водою,
та й тихенько шепчуться надi мною,
я присiв i слухаю цю розмову,
цю чарiвну, нiжну їхню мову.
Я давно не знався вже iз водою,
попливу до берега я чужого,
попливу до берега я чужого,
знову верби схиляться надi мною.
Та не те почую я шепотiння,
i не те лежатиме там камiння,
i не та земля мене буде грiти,
i не тi розквiтнуть улiтку квiти.
Знову верби схиляться надi мною,
попливу до берега я до свого,
бо нема дорожчого у людини -
за землi квiтучої - Батькiвщини,
за птахiв, що рвуться в небокраї,
не було, не буде i не має.
Ваше мнение:
Добавить своё мнение
Обсудить на форуме
2003-06-16 20:33:57 zoz
|
|
бля не пиши больше!!!
сделай одолжение.
ты это читал???
и мне пришлось....
|
2004-01-12 02:14:14 patriot
|
|
мдя, трохи з ритмом не склалося (принаймн_ у мене?), але остання строфа мен_ сподобалася
|
Украинская Баннерная Сеть
|