Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 1770 Дата публикации: 3.4.2006
Можливо, щось твоїй душі підкаже
І з уст хоча б єдине ніжне слово та злетить.
Моє із розумінням серце твом розкаже,
Як можна сподіватись, вірить і любить.
Я розумію це в душі, що так ніколи й не побачу
Твоїх ясних, мов зіроньки, очей.
Ще раз згадаю, й знов ще раз заплачу,
А після не злічу приплаканих ночей.
Ти десь отам, ти дуже десь далеко
І щиро, в серці, в глибині
Я наче пташка, схожа на лелеку
І так сумую за коханим в далині.
Ти, навіть, і ім’я мого не знаєш
І не подумаєш, що є така.
Та, що на світі білому літає
І що за тебе душу відсіка.
Я знаю, виглядає все це смішно,
Але сміятись з мене будеш ти,
Коли, можливо, і про мрії грішні
Побачиш потім в щирому листі.
Я віддала б усе на світі,
Щоб був зі мною милий серцю чоловік,
Та щоб не в’яло все, а тільки квітло
І та любов моя не згасла і повік…
Ваше мнение: