Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 1601 Дата публикации: 20.7.2006
Я не сполохаю тебе. Ні поглядом, ні словом...
Не вимовлю тих слів, яких боїшся ти.
Віч на віч, в темряві, і зовсім випадково
Я не скажу, що час мені іти.
Я стану лагідною, ніжною, як кішка,
І пазурі тобі не покажу.
Яскраві зорі і холодне небо, тепле ліжко...
Я стільки ніжних слів тобі скажу!
Холодне небо, келих і гарячий дотик...
Все так, як мало бути, все, як ти хотів
Можливо, там внизу, хтось не за нас, хтось проти,
Але ти ж слухаєш тільки своїх богів!..
Ти так давно чекав, коли я прийду,
Напевно, цілий рік уже минув....
Лиш шепіт хвиль і ніжний дотик вітру
Поверне тебе із солодких ніжних дум.
Все так, як має бути. Не заплющуй очі!
Ти маєш бачити ті зорі неземні...
Шалений шепіт вуст... А можна я півночі
Буду дивитися на зорі уві сні?
Мені так добре: бути біля тебе.
Захищена, і вільна, і твоя.
Я – ніжне сонце, Ти – блакитне небо.
І обертається навколо нас земля!
Ваше мнение: